Історичний документ написаний кров’ю. Прокляття роду Галаганів.

Галагани – старовинний козацький рід . Нащадки їх – дворяни , землевласники переважно Полтавської губернії – отримували елітну освіту , займали відповідальні державні пости, жили в Києві та Петербурзі , часто бували за кордоном. Та виникає питання , за що ж був проклятий один із найславетніших родів українського дворянства ? Хто його прокляв ? Кому це було потрібно?

Якось один київський історик знайшов в архівах документ. А увагу на нього він звернув лише тому , що документ , як він стверджував , був написаний кров’ю. Спочатку йшла молитва Господня “Отче наш” , а потім приблизно такий текст: “Ми, характерники Січі Запорізької , проклинаємо в сьомому коліні рід Галаганів ” . Експертиза підтвердила – документ написаний кров’ю.

Нагадаємо , що характерниками називали віщунів , чаклунів у Запорізькій Січі. Займалися вони не тільки ясновидінням , а й лікуванням поранених козаків , їх психотерапією і психофізичної підготовкою.

Гнат Іванович Галаган , родоначальник прізвища Галаганів , почав життєвий шлях на Запоріжжі , де завдяки видатним особистим якостям в 1706 році став полковником . З загоном козаків брав участь у Північній війні на боці гетьмана Мазепи. Як прихильник гетьмана поклявся воювати зі своїми запорожцями проти російської армії. Був він з гетьманом і тоді , коли той перейшов на бік Карла XII , але він же був і одним з перших , хто зрадив Мазепу , ставши найбільш активним прихильником російського царя Петра I.
У травні 1709 полковник Галаган зробив те , про що і понині ходять легенди. Він зрадив і разом з російськими військами зруйнував Чортомлицьку Січ.

galaganiУ тому році російські війська опинилися в скрутному становищі і вже хотіли відступити від Січі , але 14 травня до них прийшла допомога – великий кінний загін, який очолював полковник Гнат Галаган. Запорожці ж , побачивши кінноту , вирішили , що їм на допомогу йде кошовий із запорожцями, здійснили вилазку , але були відбиті. Так росіяни увірвалися на Січ. На острові розгорівся відчайдушний бій. У цей час Галаган з’явився з білим прапором і закричав: “Я полковник Гнат Галаган ! Мене ви добре знаєте! Клянуся чесним хрестом і образом Богоматері : усім буде помилування, вільна і кожен піде куди захоче ! Кидайте в купу свої рушниці , списи , шаблі , пістолі ! Всім буде прощення ! ” Оточені з усіх боків запорожці вирішили не проливати християнської крові і склали зброю . Але це була зрада . Російські війська , очолювані Яковлєвим , разом із загоном Гната Галагана здійснили жорстоку розправу над козаками та їхніми родинами .

Не пробачивши зрадника , містичний і таємний орден січовиків виніс свій вирок – прокляття.
Але історія – дуже непередбачувана річ. Після зради козацького полковника почалася славна історія роду Галаганів . Петро I не забарився відзначити ” заслуги” Гната Івановича. Поступово з козацького полковника він перетворився на одного з дуже заможних землевласників. Через деякий час у Гната народився син Григорій , якому судилося стати продовжувачем роду .

Як і його батько , Григорій зробив блискучу кар’єру. У 23 роки він став ледь не наймолодшим полковником . У 25 років був запрошений на коронацію Єлизавети Петрівни до Москви. Пізніше Григорій зустрічався з імператрицею під час її подорожі до Києва. У нього народилося троє дітей дві дочки і син Іван . Іван Галаган одружився з племінницею Кирила Розумовського – Катериною Дараган . І все ніби було добре , але хворобливий і пасивний Іван відійшов від сімейних та господарських справ . Всім займалася Катерина . Господарство розросталося й зміцнювався . Помер Іван в 1797 році , залишивши у спадок єдиному синові Григорію 6000 душ кріпаків.

Григорій Галаган II являв собою гідне продовження роду . Отримавши непогану освіту в Лейпцигу , брав участь у походах в Туреччину та Польщу . Був одружений на представниці ще одного благородного і відомого роду Ірині Милорадович . У них було двоє синів , Петро і Павло , і одна дочка, які після смерті батьків стали фактичними спадкоємцями вже величезних ГАЛАГАНІВСЬКИХ маєтків. Шлюб Петра Галагана та Софії Козодоєвої , дочки таємного радника , виявився бездітним. А ось у Павла і Катерини Гудович було двоє дітей – Григорій і Марія. Як і всі його предки , Григорій Галаган III зробив блискучу кар’єру. Юрист за фахом був обраний предводителем дворянства , потім суддею , дослужився до чину таємного радника.

Все начеб то вдало склалося в житті нащадків Гната Галагана. Та невидимою ниткою через всю історію цього роду проходить прокляття загадкових характерників . У листах до своїх дітей Григорій писав: «… не дай Бог такого життя, яке було у мене , і татарам не побажаю ». Син Григорія Іван був хворобливим. Внук Івана Галагана Петро дітей не мав. Його брат Павло помер у 41 рік після тривалої хвороби. А ось його син Григорій мав єдиного сина – Павла . Саме на ньому обірвався рід Галаганів , і саме в сьомому коліні. Помер Павло Галаган в 16-річному віці в 1869 році.

Хтось скаже , що це всього лише легенда , що хлопчик міг померти і від хвороби. Павло дійсно помер від тифу. Але якщо це була лише легенда , як тоді пояснити , що саме на сьомому коліні рід Галаганів припинив своє існування ?
Цікаво , а чи знали нащадки Гната Галагана про це прокляття ? Чи може згадали вони про нього , коли помер Павло ? І чому прокляли саме до сьомого коліна ? Чи існував насправді містичний орден характерників ?
На жаль , наше минуле залишило нам набагато більше питань , ніж відповідей.
http://www.gorod.cn.ua