«Ой, що там за шум учинився?» Шум спричинений простою піснею з Полтавщини

90 років тому в світ вийшла «Муха-Цокотуха» – казка Корнія Чуковського, давно зарахована до високої дитячої класики. І усі ці роки, світ комах Корнія Івановича, користується шаленою популярністю. Син простої жінки з Полтавщини, Чуковський з молоком матері ввібрав український народний фольклор. І не дивно, що прообразом «Цокотухи» він назвав народну пісню, почуту від матері: «Ой, що там за шум учинився, То Комар на Мусі оженився».

article_23_web_pi

Але життя «Цокотухи» не завжди було настільки безхмарним. Книга, вперше видана в 1924 році під назвою «Весілля мухи», відразу ж стала піддаватися нападкам. У чому тільки не звинувачували автора. Спочатку з’ясувалося, що письменник «співчуває куркульським елементам». Конкретно – таким чином: «А жуки рогаті, Мужики багаті, Шапками махають, З метеликами стрибають». Тобто кулаки веселяться у Чуковського без всякого сорому, а він їм потурає. Та й сама іменинниця при детальному розгляді виявилася мухою легкої поведінки – на ілюстраціях художника Володимира Конашевича вона надто близько підходила до нареченого, та ще при цьому посміхалася йому і фліртує. Все це, на думку цензорів, могло викликати у маленьких громадян еротичні асоціації. «Неначе знайдеться дитина, яка до такої міри розпутна, що близькість мухи до комара викличе у неї фривольні думки!», – обурювався в щоденнику Чуковський.

Що до «Весілля мухи», то чиновники чіплялися і до назви казки. Заперечуючи саме слово «весілля». Це заперечення серйозне, – роз’яснює автор «Цокотухи» цензору. – Але запевняю Вас, що Муха вінчалася в ЗАГСі. Адже і при цивільному шлюбі буває весілля». Чиновників це не переконало – довелося казку перейменовувати. З 1927 року вона має звичну для нас назву.

Діставалося Чуковському і за відсутність колективної боротьби в «Мусі», і за індивідуалізм комарика, і за іменини – буржуазні пережитки, і за «купецький побут» героїні – самовари, варення та іншу надмірність…

Тим часом «Цокотуха» розходилася астрономічними тиражами і в перерві між нетривалими заборонами видавалася знову і знову. Поки в 1928 році вдова вождя світового пролетаріату, Надія Крупська, не опублікувала в «Правді» погромну рецензію на «Крокодила» Чуковського, обізвавши казку «буржуазною каламуттю».

Розгорілася ціла «проти казкова» кампанія – жанр затаврували як буржуазний пережиток, відволікаючий дітей від реальності. Чуковському навіть довелося скласти лист-покаяння, де він відрікався від своїх колишніх творінь і обіцяв зосередитися на книзі «Веселий колгосп»: «Я писав погані казки. Я визнаю, що мої казки не годяться для будівництва соціалістичного ладу. Я зрозумів, що всякий, хто ухиляється на даний момент від участі в колективній роботі по створенню новітнього побуту, є або правопорушник, або смертник. Тому тепер я не можу писати ні про які «крокодили», – повідомляв Чуковський на сторінках «Літературної газети».

Правда, ніякий «Колгосп» він не вигадає, зате з казками розпрощається надовго. Тільки 14 років потому, в розпал війни, напише «Здолаємо Бармалея» – твір, який самому Чуковському категорично не подобався. Ще через кілька років з’являться «Пригоди Бібігона», але їх надрукують в скороченні. І все… «В голові у мене юрмилися чудові сюжети нових казок, але ці нелюди переконали мене, що мої казки дійсно нікому не потрібні – і я не написав жодного рядка», – згадуватиме в 1930-ті письменник.

«Після свого підлого каяття я відчував себе нездатним писати що-небудь для дітей», – скаже він згодом про своє зречення. Покаранням за зраду перу Чуковський буде вважати смерть молодшої дочки Мурочки від туберкульозу – вона захворіла майже відразу ж після опублікування листа. Чуковському довелося пережити і сина Миколу той помер через 30 років після Мурочки .
Ну, а «Муха» піддавалася нападкам навіть у благополучні для письменника 1950-ті, коли казки Чуковського знову стали видаватися мільйонними тиражами. Якийсь, кандидат історичних наук Колпаков, опублікував у «Літературній газеті» обурений відгук на «Цокотуху». «До яких пір К. Чуковський буде вводити в оману радянських дітей? Муха – найогидніша комаха на землі. Вона сідає на екскременти, на всяку падаль, а потім на обличчя людини, на їжу, викликаючи ряд інфекційних захворювань.» Але найбільше обурення у нього викликало весілля іменинниці. «Це протиприродно, щоб комар міг одружитися на мусі. Воша не може одружитися з клопом, як і комар на мусі. Це все несусвітня нісенітниця і обман. Книжку К. Чуковського про муху можна сміливо спалити – історія від цього нічого не втратить «, – підсумував кандидат історичних наук.

Чуковський відповів на випад іронічною статтею. Письменник порадив Колпакову знищити цілий корпус світових казок, в яких зустрічаються «протиприродні шлюби» – як то союз жаби з Іваном Царевичем та інше.» Свою статтю казкар підписав «К. Чуковський, доктор філологічних наук.»

www.gazetapoltava.info